Словник української мови Грінченка

оскубувати

Оскубувати, -бую, -єш

гл. = оскубати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. оскубувати — оску́бувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оскубувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
  3. оскубувати — -ую, -уєш і оскубати, -аю, -аєш, недок., оскубти, -бу, -беш, док., перех., розм. Те саме, що обскубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., кого, що, розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (С. Масляк, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  5. оскубувати — ПА́ТРАТИ (очищати від пір'я забиту птицю), ОБПА́ТРЮВАТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ), ОСКУБУВАТИ (ОСКУБАТИ), ОПА́ТРЮВАТИ рідше. — Док.: ви́патрати, попа́трати, обпа́трати, обску́бти, оску́бти розм. опа́трати.  Словник синонімів української мови
  6. оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., перех., розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.  Словник української мови в 11 томах