оскубувати

ПА́ТРАТИ (очищати від пір'я забиту птицю), ОБПА́ТРЮВАТИ, СКУ́БТИ, СКУ́БАТИ, ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ), ОСКУБУВАТИ (ОСКУБАТИ), ОПА́ТРЮВАТИ рідше. — Док.: ви́патрати, попа́трати, обпа́трати, обску́бти, оску́бти розм. опа́трати. І, зручно усівшись на килимі трав, Він мовчки дрохву тую патрати став. Обпатрав її, обсмалив на димку... (І. Нехода); (Морозиха:) Візьми ж котра курей та поріж за хатою, а тоді вже й скубти! (М. Кропивницький); (Нестор:) Ви маєте тепер свої клопоти: кури різати... індики скубати (Ірина Вільде); Жменячиха думала, що сьогодні їй треба.. зарізати дві курки на весілля, обскубти і попатрати (М. Томчаній); Я затопила в печі, нагріла окропу, опатрала гуску (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. оскубувати — оску́бувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оскубувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. оскубувати — -ую, -уєш і оскубати, -аю, -аєш, недок., оскубти, -бу, -беш, док., перех., розм. Те саме, що обскубувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., кого, що, розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (С. Масляк, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
5. оскубувати — ОСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і ОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш, док., перех., розм. Те саме, що обску́бувати. До Швейка, що оскубав курку, підійшов телеграфіст Ходоунський (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл.  Словник української мови в 11 томах
6. оскубувати — Оскубувати, -бую, -єш гл. = оскубати.  Словник української мови Грінченка