оскуділий

ОСКУДІ́ЛИЙ, а, е, книжн., рідко.

Дієпр. акт. до оскуді́ти.

Мене .. злі люди покривдили навіки і пустили по світу старцем з оскуділим серцем (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. оскуділий — оскуді́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. оскуділий — ОСКУДІ́ЛИЙ, а, е, книжн., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до оскуді́ти.  Словник української мови в 11 томах