оскудіння

ОСКУДІ́ННЯ, я, с., книжн., рідко.

Дія і стан за знач. оскуді́ти.

Говорили про парафію і про оскудіння, про владу (трохи тихше) і про антихриста (П. Панч);

Вихованці просто глумилися з свого духовного пастиря. Все це свідчило про оскудіння віри в серцях юної пастви (С. Добровольський);

Природа .. беззахисна перед хижацьким ставленням до неї і платить за це своїм оскудінням (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. оскудіння — оскуді́ння іменник середнього роду книжн.  Орфографічний словник української мови
2. оскудіння — ОСКУДІ́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Стан за знач. оскуді́ти. Говорили про парафію і про оскудіння, про владу (трохи тихше) і про антихриста (Панч, В дорозі, 1959, 9); Сполучені Штати — головна країна капіталізму, де процес оскудіння...  Словник української мови в 11 томах