оскудіння

оскуді́ння

іменник середнього роду

книжн.

Значення в інших словниках

1. оскудіння — ОСКУДІ́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Дія і стан за знач. оскуді́ти. Говорили про парафію і про оскудіння, про владу (трохи тихше) і про антихриста (П. Панч); Вихованці просто глумилися з свого духовного пастиря.  Словник української мови у 20 томах
2. оскудіння — ОСКУДІ́ННЯ, я, с., книжн., рідко. Стан за знач. оскуді́ти. Говорили про парафію і про оскудіння, про владу (трохи тихше) і про антихриста (Панч, В дорозі, 1959, 9); Сполучені Штати — головна країна капіталізму, де процес оскудіння...  Словник української мови в 11 томах