ославлюватися
ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко.
1. Здобувати погану славу; осоромлюватися, знеславлюватися.
Вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася... І все через кого? Через отого шибеника... (Панас Мирний).
2. рідко. Здобувати добру славу; прославлятися.
3. тільки недок. Пас. до осла́влювати.
Словник української мови (СУМ-20)