осліплений
ОСЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до осліпи́ти.
Осліплений незвичним світлом, в'язень закриває очі руками (Леся Українка);
// ослі́плено, безос. пред.
Сто сорок чотири сотні воїнів Самуїла було осліплено, і на кожну сотню приділено одного одноокого поводиря (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)