осліплий

ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ослі́пнути.

Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Яновський);

// у знач. прикм.

Чи думав колись .. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня .. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (М. Стельмах);

Великодній сніданок з участю осліплого героя мав підігріти бойовий дух старшин, які завтра-позавтра від'їдуть на фронт (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. осліплий — ослі́плий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осліплий — див. сліпий  Словник синонімів Вусика
3. осліплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до осліпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осліплий — ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослі́пнути. Чи думав колись.. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня.. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (Стельмах, І, 1962, 35); Снайпери били по наших амбразурах.  Словник української мови в 11 томах