осліплий

ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослі́пнути.

Чи думав колись.. невідомий співець-нетяга, припадаючи осліплим видом до кобзи, що його пісня.. дійде до напівзабутої землі холоду й снігу!? (Стельмах, І, 1962, 35);

Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Янов., II, 1954, 138).

Значення в інших словниках

1. осліплий — ослі́плий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. осліплий — див. сліпий  Словник синонімів Вусика
3. осліплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до осліпнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осліплий — ОСЛІ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ослі́пнути. Снайпери били по наших амбразурах. А ми, оглухлі й осліплі, виконували накази шахтаря Чудина (Ю. Яновський); // у знач. прикм. Чи думав колись ..  Словник української мови у 20 томах