осліпляючий

ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що ослі́плюючий.

Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. осліпляючий — ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осліпля́ти. Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (Фр., II, 1950, 290).  Словник української мови в 11 томах