осліпляючий
ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осліпля́ти.
Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (Фр., II, 1950, 290).
Словник української мови (СУМ-11)ОСЛІПЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до осліпля́ти.
Золотою хвилею бухнуло сонячне світло до світлички, заливаючи її осліпляючим блиском (Фр., II, 1950, 290).
Словник української мови (СУМ-11)