основоположниця

ОСНОВОПОЛО́ЖНИЦЯ, і, ж.

Жін. до основополо́жник.

Саме Марії Іванівні [Литвиненко-Вольгемут] випала честь бути основоположницею виконавської традиції цієї партії [Наталки Полтавки] (із журн.).

Значення в інших словниках

1. основоположниця — основополо́жниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. основоположниця — -і. Жін. до основоположник.  Великий тлумачний словник сучасної мови