основоположниця
ОСНОВОПОЛО́ЖНИЦЯ, і, ж.
Жін. до основополо́жник.
Саме Марії Іванівні [Литвиненко-Вольгемут] випала честь бути основоположницею виконавської традиції цієї партії [Наталки Полтавки] (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- основоположниця — основополо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- основоположниця — -і. Жін. до основоположник. Великий тлумачний словник сучасної мови