основоположниця

основополо́жниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основоположниця — -і. Жін. до основоположник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. основоположниця — ОСНОВОПОЛО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до основополо́жник. Саме Марії Іванівні [Литвиненко-Вольгемут] випала честь бути основоположницею виконавської традиції цієї партії [Наталки Полтавки] (із журн.). Словник української мови у 20 томах