основоположниця

основополо́жниця

-і.

Жін. до основоположник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. основоположниця — основополо́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. основоположниця — ОСНОВОПОЛО́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до основополо́жник. Саме Марії Іванівні [Литвиненко-Вольгемут] випала честь бути основоположницею виконавської традиції цієї партії [Наталки Полтавки] (із журн.). Словник української мови у 20 томах