особнячок
ОСОБНЯЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до особня́к.
Один з дерев'яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Ф. Бурлака);
Василь проходжувався по тротуару.., час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)