особнячок

ОСОБНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до особня́к.

Один з дерев’яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Бурл., Напередодні, 1956, 21);

Василь проходжувався по тротуару.., час від часу поглядаючи на вікна невеличкого особнячка, що розмістився в глибині двору (Томч., Готель.., 1960, 313).

Значення в інших словниках

1. особнячок — особнячо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. особнячок — див. дім  Словник синонімів Вусика
3. особнячок — -чка, ч. Зменш. до особняк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. особнячок — ОСОБНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до особня́к. Один з дерев'яних особнячків на Тарасівській вулиці наймав молодий приват-доцент університету Михайло Косач (Ф. Бурлака); Василь проходжувався по тротуару..  Словник української мови у 20 томах