осорома
ОСОРО́МА, и, ж., рідко.
Те саме, що со́ром 1, 2.
Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине... Але хай поб'є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)ОСОРО́МА, и, ж., рідко.
Те саме, що со́ром 1, 2.
Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине... Але хай поб'є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)