осорома
ОСОРО́МА, и, ж., рідко. Те саме, що со́ром.
Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Але хай поб’є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (Рильський, III, 1961, 317).
Словник української мови (СУМ-11)ОСОРО́МА, и, ж., рідко. Те саме, що со́ром.
Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Але хай поб’є тих осорома, Хто весну зимою проклене! (Рильський, III, 1961, 317).
Словник української мови (СУМ-11)