осот
ОСО́Т, у, ч.
Великий дворічний або багаторічний бур'ян родини складноцвітих.
Пусти осот в огород – огірків не буде (прислів'я);
Засміченість полів бур'янами, та ще такими впертими, як осот і пирій, загрожували неурожаєм на довгі роки (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)