осот
ОСО́Т, у, ч. Великий дворічний або багаторічний бур’ян родини складноцвітих.
Пусти осот в огород — огірків не буде (Укр.. присл.., 1955, 105);
Засміченість полів бур’янами, та ще такими впертими, як осот і пирій, загрожували неурожаєм на довгі роки (Гжицький, Вел. надії, 1963, 52).
Словник української мови (СУМ-11)