осотати

ОСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Оплутати.

А тепер так осотали його справи, що він зовсім уже не помічає її біля себе? (Вільде, Сестри.., 1958, 549);

Солодкий сон чіпким павутинням осотав усе тіло [Ганни] (Коз., Сальвія, 1959, 26).

Значення в інших словниках

1. осотати — осота́ти дієслово доконаного виду оплутати діал.  Орфографічний словник української мови
2. осотати — -аю, -аєш, док., перех., діал. Оплутати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осотати — ОСОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, діал. Обплутати. * Образно. Солодкий сон чіпким павутинням осотав усе тіло [Ганни] (В. Козаченко); // перен. Повністю заволодіти ким-небудь. А тепер так осотали його справи, що він зовсім уже не помічає її біля себе? (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. осотати — ОБВИ́ТИ (про рослини, коріння і т. ін. — повившись навколо чого-небудь, по чому-небудь, покрити собою якийсь предмет, поверхню), ОБПЛЕСТИ́ (ОПЛЕСТИ́), ПЕРЕПЛЕСТИ́, ОБСОТА́ТИ (ОСОТА́ТИ рідше), ОПОВИ́ТИ (ОБПОВИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови