остаток
ОСТА́ТОК, тку, ч., заст.
Залишок.
Прийшов нестаток, випив остаток (Номис);
Там [на шосе] шатаються в безладді солдати, остатки частин – ратники, сапери (С. Васильченко);
Чи ж людська споминка така слаба? Чи то його, минулих днів остаток, Потерти мусила нова доба? (М. Зеров).
○ (1) Без оста́тку (д) див. оста́нок;
(2) До оста́тку (д) див. оста́нок;
(3) На оста́тку (д) див. оста́нок.
Словник української мови (СУМ-20)