Словник української мови у 20 томах

остеохондроз

ОСТЕОХОНДРО́З, у, ч., мед.

Дистрофічний процес у кістковій і хрящовій тканинах, що супроводжується болями і обмеженням рухливості.

Вимальовується модель остеохондрозу як захворювання порушеної біомеханіки хребта (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. остеохондроз — -у, ч. Захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і підлягаючої кісткової тканини. Остеохондроз хребта — захворювання хребта, яке характеризується дистрофією та стоншенням міжхребцевих дисків, розростанням остеофітів тіл хребців та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови