остеохондроз

остеохондро́з

-у, ч.

Захворювання, в основі якого лежать дистрофічні зміни суглобового хряща і підлягаючої кісткової тканини.

Остеохондроз хребта — захворювання хребта, яке характеризується дистрофією та стоншенням міжхребцевих дисків, розростанням остеофітів тіл хребців та ін.

Значення в інших словниках

1. остеохондроз — ОСТЕОХОНДРО́З, у, ч., мед. Дистрофічний процес у кістковій і хрящовій тканинах, що супроводжується болями і обмеженням рухливості. Вимальовується модель остеохондрозу як захворювання порушеної біомеханіки хребта (із журн.).  Словник української мови у 20 томах