остракізм
ОСТРАКІ́ЗМ, у, ч.
1. У стародавній Греції – вигнання небезпечних осіб, злочинців за межі міста, держави без права повернення.
У давній Греції найнебезпечніших злочинців піддавали остракізмові – виводили за міську браму й забороняли повертатися додому (з газ.).
2. перен. Різкий осуд кого-, чого-небудь, гоніння на когось, щось.
Проти галицької суспільності, що кинула на Франка остракізмом, Франко вживав іронії (А. Кримський);
За два роки остракізму в мені так .. виснажилась душа (О. Довженко);
Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)