острога
ОСТРО́ГА, и, ж.
1. Металева дужка з коліщам, прикріплена до задника чобота верхівця, за допомогою якої примушують коня бігти швидше.
Шрам стиснув коня острогами (П. Куліш);
Капітан Косачов дав острогами під боки коневі. Кінь стрілою плигнув уперед (Ю. Збанацький).
2. Роговий загострений виріст на лапах у деяких птахів, переважно самців, що є засобом захисту або нападу.
Словник української мови (СУМ-20)