острокіл
ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.
1. Загострений кілок.
Прийшли люди до воріт, ворота заперті, З того боку, із подвір'я остроколом підперті (з народної пісні).
2. Частокіл.
З верхів остроколу посипалися ратища і стріли (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)