Значення в інших словниках
-
острокіл —
острокі́л іменник чоловічого роду гострий кіл; частокіл діал.
Орфографічний словник української мови
-
острокіл —
-колу, ч., діал. Загострений кілок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
острокіл —
ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал. 1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, З того боку, із подвір'я остроколом підперті (з народної пісні). 2. Частокіл. З верхів остроколу посипалися ратища і стріли (Юліан Опільський).
Словник української мови у 20 томах
-
острокіл —
ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал.
Словник синонімів української мови
-
острокіл —
Острокі́л, -ко́лу; -ко́ли, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
острокіл —
ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал. 1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155). 2. Частокіл.
Словник української мови в 11 томах
-
острокіл —
Острокіл, -колу м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155.
Словник української мови Грінченка