острокіл
ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.
1. Загострений кілок.
Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155).
2. Частокіл.
Словник української мови (СУМ-11)ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал.
1. Загострений кілок.
Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155).
2. Частокіл.
Словник української мови (СУМ-11)