острівок

ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка́, ч., рідко.

Зменш. до о́стрів; острівець.

Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (І. Багмут);

А у Дніпрі що риба, то білуга. Зварити юшку манять острівки (Л. Костенко);

Шумлять на вітрі знайомі острівки комишу (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. острівок — остріво́к іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. острівок — островок, -рівка, ч., рідко. Зменш. до острів; острівець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. острівок — ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка́, ч., рідко. Зменш. до о́стрів; острівець. Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117); Шумлять на вітрі знайомі острівки комишу (Гончар, II, 1959, 401).  Словник української мови в 11 томах