острівок
ОСТРІВО́К, ОСТРОВО́К, рівка́, ч., рідко. Зменш. до о́стрів; острівець.
Тепер біля стрімкого, як стіна, обриву утворилися два скелясті острівки, що тільки під час відпливу сполучалися з берегом (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117);
Шумлять на вітрі знайомі острівки комишу (Гончар, II, 1959, 401).
Словник української мови (СУМ-11)