остуджувати
ОСТУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСТУДИ́ТИ, туджу́, ту́диш, док., що.
1. Те саме, що охоло́джувати.
Обкладали [люди] стіни осель картоплинням, різним сухим бадиллям, щоб узимку була тепла хата, не остуджували її вітри та завірюхи (П. Кочура);
Життя давно остудило Бурдила і перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб);
Катря його не тільки порадувала, а й остудила його запал, вгамувала наче його розтроюджене серце (В. Кучер);
Спокійні роздуми його ніби трохи остудили Богдана (О. Гончар);
* Образно. Це була та [материнська] любов, яку не можуть остудити ні сибірські холодні вітри.., ні каторга, ні Сахалін (О. Донченко);
// Обдавати, обвівати прохолодою; освіжати, прохолоджувати.
Легенький вітер сушив на йому [Денисові] мокру сорочку і старанно остуджував розгарячіле тіло (Григорій Тютюнник).
2. Те саме, що засту́джувати 1.
Гаврило молоко возить, чи стане він в багнищі топтатись? Щоб остудить ноги, пороз'їдало щоб, покрутило, осокою порізало? (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)