Словник синонімів української мови

остуджувати

ЗАСТУДИ́ТИ (застудою спричинити яку-небудь хворобу), ПРОСТУДИ́ТИ рідше, ОСТУДИ́ТИ, ОЗНОБИ́ТИ діал., ПЕРЕСТУДИ́ТИ діал.; ПРОТЯГТИ́ (ПРОТЯГНУ́ТИ), ПРОДУ́ТИ розм. (протягом, крізним вітром). — Недок.: засту́джувати, просту́джувати, осту́джувати, ознобля́ти, пересту́джувати, протяга́ти (протя́гувати). Никанор перевернувся, нап'яв на себе кожуха. Йому тягло крижі, мабуть, він застудив їх, бо в обід полежав трохи на вогкій ниві (І. Микитенко); Дівчина в дорозі зіпріла, потім промокла під дрібним, але густим дощем, простудила ноги (Л. Дмитерко); Гаврило молоко возить, чи стане він в багнищі топтатись? Щоб остудить ноги, пороз'їдало щоб, покрутило..? (К. Гордієнко); (Самосад:) А в вас знову флюс... І де це вас знову так продуло?.. (О. Корнійчук).

ОХОЛО́ДЖУВАТИ (робити що-небудь холоднішим, холодним), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, СТУДИ́ТИ, ПРОХОЛО́ДЖУВАТИ, ПРОХОЛОДЖА́ТИ рідше; ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ВИСТУ́ДЖУВАТИ (перев. про приміщення — випускаючи тепло); НАХОЛО́ДЖУВАТИ, НАСТУ́ДЖУВАТИ (сповнюючи холодом); ПРОМОРО́ЖУВАТИ (до дуже низької температури). — Док.: охолоди́ти, захолоди́ти, остуди́ти, простуди́ти, прохолоди́ти, ви́холодити, ви́студити, нахолоди́ти, настуди́ти, проморо́зити. Весняний вітер стиха віяв над виноградниками й охолоджував зогрітих працею робітників (М. Коцюбинський); Осінній вітерець холодив обличчя (П. Кочура); Високе густе різнотрав'я бризкало дрібною росою, приємно остуджувало гаряче від хвилювання тіло (М. Олійник); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник); Вода була солона і приємно прохолоджувала гаряче чоло (В. Кучер); Купаються (хлопці), поки осінь не простудить річку (Л. Смілянський); (Старшина:) Ми до вас гуртом, щоб поодинці хати не вихолоджувати (М. Кропивницький); Вона підносила до рота ложку, довго вистуджувала й спостерігала, як Данило втішався гарячим борщем (С. Чорнобривець); Їй було душно, ..і вона прикладала руку до шибки, щоб, нахолодивши, приложити до лиця (Панас Мирний); Як не топи в хаті, як не обкладай її гноєм, не нагрієш, бо вітер... влізе й настудить хату... (Грицько Григоренко); Для знищення квасолевого зерноїда.. насіння проморожують при температурі мінус 15 градусів протягом 2 діб (з газети).

ОХОЛО́ДЖУВАТИ (послабляти чий-небудь запал, заспокоювати), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, РОЗХОЛО́ДЖУВАТИ (гасити яке-небудь почуття, бажання щось робити і т. ін.); ВИТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ПРОТВЕРЕ́ЖУВАТИ, ТВЕРЕЗИ́ТИ, ОТВЕРЕ́ЖУВАТИ (повертати здатність тверезо мислити, спокійно сприймати що-небудь). — Док.: охолоди́ти, остуди́ти, розхолоди́ти, ви́тверезити, протверези́ти, отвере́зити. Плахоття поривався сперечатися, заперечувати, хоч дивний настрій редактора охолоджував його запал (С. Журахович); — Гарячковитих ми будемо остуджувати (О. Гончар); Павлов.. заспокоїв усіх, кажучи, що не годиться розхолоджувати митця перед виставою (Ю. Яновський); Колись будеш сама з себе сміятися; так дуже витверезить тебе само життя, та поки що я хочу тебе власною рукою з тих високостей звести назад до землі (О. Кобилянська); — Ну й терпуг ти, Наталко! Пиляєш і пиляєш. Замовчи! — з усіх сил гаркнув він.. Цей вигук протверезив її (А. Хижняк); Нічна стрілянина тверезила декого з обдуреної молоді (І. Ле); Оклики похвали отверезили його трохи (І. Франко). — Пор. 1. заспоко́їти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. остуджувати — осту́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. остуджувати — -ую, -уєш, недок., остудити, -туджу, -тудиш, док., перех. 1》 Те саме, що охолоджувати. 2》 Те саме, що застуджувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остуджувати — ОСТУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСТУДИ́ТИ, туджу́, ту́диш, док., що. 1. Те саме, що охоло́джувати. Обкладали [люди] стіни осель картоплинням, різним сухим бадиллям, щоб узимку була тепла хата, не остуджували її вітри та завірюхи (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. остуджувати — Осту́джувати, -джую, -джуєш; остуди́ти, -джу́, -ту́диш, -ту́дять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. остуджувати — ОСТУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСТУДИ́ТИ, туджу́, ту́диш, док., перех. 1. Те саме, що охоло́джувати. Обкладали [люди] стіни осель картоплинням, різним сухим бадиллям, щоб узимку була тепла хата, не остуджували її вітри та завірюхи (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах