остюччя

ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с.

Збірн. до остю́к.

Найгірша, найбридкіша робота на молотарці – біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. остюччя — остю́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. остюччя — -я, с. Збірн. до остюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34).  Словник української мови в 11 томах