Орфографічний словник української мови

остюччя

остю́ччя

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. остюччя — -я, с. Збірн. до остюк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці – біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34).  Словник української мови в 11 томах