остюччя

остю́ччя

-я, с.

Збірн. до остюк.

Значення в інших словниках

1. остюччя — остю́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці – біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
3. остюччя — ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34).  Словник української мови в 11 томах