остяки

ОСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. остя́к, а́, ч.; остя́чка, и, ж.).

Застаріла назва кількох народностей Сибіру – хантів, кетів і селькупів.

Стомленому та без краю стурбованому Микиті цей чорний одинокий остяк здався за рідного брата (Л. Яновська);

Сковані міцним сном спали остяки (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. остяки — -ів, мн. (одн. остяк, -а, ч.; остячка, -и, ж.). Застаріла назва кількох народностей Сибіру – хантів, кетів і селькупів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. остяки — ОСТЯКИ́, і́в, мн. (одн. остя́к, а́, ч., остя́чка, и, ж.). Застаріла назва кількох народностей Сибіру — хантів, кетів і селькупів. Стомленому та без краю стурбованому Микиті цей чорний одинокий остяк здався за рідного брата (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах