осудець
ОСУ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що суддя́ 3.
– Багато тепер суддів і осудців розвелося (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)ОСУ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.
Те саме, що суддя́ 3.
– Багато тепер суддів і осудців розвелося (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)