осюди
ОСЮДИ́, присл., розм.
Ось у це місце; ось до цього місця; ось сюди (супроводжується звичайно вказівним жестом для уточнення, підсилення).
[Катря:] Мама казали, щоб обідали тоді, як сонце осюди до печі буде світить (С. Васильченко);
– Ото там .. моя хата колись була. Це я її не дуже давно .. переніс осюди, де тепер (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)