осьон ОСЬО́Н, а, ч., діал. Палиця з цвяхом на кінці для поганяння волів. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках осьон — -а, ч., зах. Дрючок із цвяхом на кінці для понукання волів. Великий тлумачний словник сучасної мови осьон — Осьо́н, -на м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у. Словник української мови Грінченка