осьон

ОСЬО́Н, а, ч., діал.

Палиця з цвяхом на кінці для поганяння волів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьон — -а, ч., зах. Дрючок із цвяхом на кінці для понукання волів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осьон — Осьо́н, -на м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у. Словник української мови Грінченка