осьон

Осьо́н, -на

м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьон — -а, ч., зах. Дрючок із цвяхом на кінці для понукання волів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осьон — ОСЬО́Н, а, ч., діал. Палиця з цвяхом на кінці для поганяння волів. Словник української мови у 20 томах