осьон

осьо́н

-а, ч., зах.

Дрючок із цвяхом на кінці для понукання волів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осьон — ОСЬО́Н, а, ч., діал. Палиця з цвяхом на кінці для поганяння волів. Словник української мови у 20 томах
  2. осьон — Осьо́н, -на м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у. Словник української мови Грінченка