осьон осьо́н -а, ч., зах. Дрючок із цвяхом на кінці для понукання волів. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках осьон — ОСЬО́Н, а, ч., діал. Палиця з цвяхом на кінці для поганяння волів. Словник української мови у 20 томах осьон — Осьо́н, -на м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у. Словник української мови Грінченка