отаборювати
ОТА́БОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОТА́БОРИТИ, рю, риш, док., кого, що, рідко.
Розташовувати табором.
Він, тут свою отаборивши рать, Вірменію поїхав оглядать (М. Бажан, пер. з тв. А. Навої);
Мазепа почав радити Карлові припинити наступ до тепла, отаборити шведські сили по містечках та хуторах (Г. Колісник).
Словник української мови (СУМ-20)