отруйно

ОТРУ́ЙНО.

Присл. до отру́йний.

Вона вже встигла звикнути, що на подвір'ї замість хати понуро стовбичить облуплений комин, а навколо нього отруйно кружляє гаряче ряботиння гершунів [шершнів] (М. Стельмах);

Коли ж хотілось покарати Йому суперників своїх, – Як він отруйно лихословив! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Значення в інших словниках

1. отруйно — отру́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. отруйно — Присл. до отруйний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отруйно — ОТРУ́ЙНО. Присл. до отру́йний. Вона [малеча] вже встигла звикнути, що на подвір’ї замість хати понуро стовбичить облуплений комин, а навколо нього отруйно кружляє гаряче ряботиння гершунів [шершнів] (Стельмах, І, 1962, 468)...  Словник української мови в 11 томах