отрутник
ОТРУ́ТНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що отру́йник.
Од того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)ОТРУ́ТНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що отру́йник.
Од того часу його неначе якийсь отрутник напоїв якоюсь отрутою (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)