отрушувати
ОТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док., кого, що, розм., рідко.
Те саме, що обтру́шувати.
Увійшов Яків .. Кепкуючи з хлопців, він отрушував сніг і роздягався (С. Васильченко);
Сніг він отрусить, та й знову дере вперед (Панас Мирний);
Отрусити дитину від піску.
Словник української мови (СУМ-20)