отчизний

ОТЧИ́ЗНИЙ, а, е, заст., уроч.

Вітчизняний.

Чи молиться, чи божу службу служить [Шрам], – одно в його на думці: що ось погибне Україна од сього недруга отчизного (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. отчизний — отчи́зний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. отчизний — -а, -е, заст., уроч. Вітчизняний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отчизний — I. БА́ТЬКІВЩИ́НА (рідна країна); ВІТЧИ́ЗНА, ОТЧИ́ЗНА (ОТЧИ́НА) заст., РОДИ́НА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П.  Словник синонімів української мови
4. отчизний — ОТЧИ́ЗНИЙ, а, е, заст., уроч. Вітчизняний. Чи молиться, чи божу службу служить [Шрам], — одно в його на думці: що ось погибне Україна од сього недруга отчизного (П. Куліш, Вибр., 1969, 53).  Словник української мови в 11 томах
5. отчизний — Отчи́зний, -а, -е Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.  Словник української мови Грінченка